Цікавить питання спільного сну.
У мене двоє дітей з різницею в 9,5 років, з обома СС. Старша зі мною спала десь до 2-2,5, потім переїхала в своє ліжко, але в нашій кімнаті. За місяць-півтора до народження другого дочка переїхала до бабусі в кімнату.
Молодший теж на СС. Коли про це кажу свекрухи і її знайомим, всі кажуть, що це погано, що у дитини будуть неврози-кошмари-ніколи не буде спати один і тд і тп.
До речі, старша боїться спати без світла одна, іноді сняться кошмари, взагалі багато чого боїться за життя (комах, висоти...). Я от подумала, а чи не пов'язано це з СС в дитинстві? Як ви думаєте? Може є у кого позитивні приклади СС в більш дорослому возрастк?
До слова сказати, я завжди спала у своєму ліжку в кімнаті батьків, і мені теж снилися кошмари, хоча спати в темряві я не боялася ніколи.
І ще питання, в коком віці краще переселяти дитини в своє ліжко?