Старшій майже 6 років,молодшій 3 міс.Старша завжди була гіперактивної.Можливо.зараз це посилилося з народженням другої. І виходить так,що мені доводиться приділяти більше уваги саме старшої.Може,це непогано,але я вся виснажена.Вночі молодша прокидається 1 раз на годування,старша - 2 рази - 1 раз приблизно в 1 ночі,щоб я до неї прийшла,і в 3 -сама приходить,потім в 5 прокидається молодша.А ще я вдома працюю.Молодшу можу закатати,старша-ні в яку.Сідаю працювати-відразу-Мам,мам,мам,ну мам...Якщо молодшу поклала,старша все одно репетує і голосно говорить і їй плювати,що я просила тихіше.Прошу тихіше-20 разів за день,без толку.Спокійно,пояснюю чому, лаюся-як завгодно-толку немає.Якщо я з молодшою заснула,то старша кожні 10 хв підходить і будить мене.Їй потрібна увага ЗАВЖДИ,МАЙЖЕ БЕЗ ПЕРЕРВИ. А це просто нереально.Легше,коли вона в саду,і до вечора я закінчую роботу,зараз вона на лікарняному.До молодшої приходить масажистка,старша вимагає і від неї уваги,показує,що вона вміє робити,ну і намагається допомагати масажувати.Благо масажистка спокійна людина і нормально на це реагує.Якщо вона їсть,то просить,щоб я з нею сиділа.Але це просто нереально -постійно сидіти.Я розумію,що їй потрібна увага,але я їй його даю.Протягом дня і перед сном 1 годину без перерви.Лізе до молодшої до особі або трясе її всю-кажу -не треба,не можна - розумієте - все одно,вона робить по-своєму,ніякої реакції.Вимагає,щоб я витягла молодшу з ліжечка,щоб вона з нею грала.Кажу-вона ще спить-все одно-давай-давай-давай....Що робити?Я в постійному напряге, ніяк вплинути не можу.Це вічне орево,хоча прошу тихіше, пріганье,смикання молодшої.Мені важко працювати,але й страшно,що травмує малу.
Розмови ні до чого не призводять.
До невролога сходити зараз немає можливості.
Як бути?Як себе вести,щоб дитина тримав себе хоч в якихось рамках?Слухався?

Водити кудись на развивашки і гуртки поки немає можливості.Занадто мала молодша,до речі,теж захворіла.