Всім доброго часу доби!
У нас є невелика особливість у Ілюхи,яка,м'яко кажучи,дратує нас з чоловіком.Може бути,хтось із вас стикався з такою чи може просто напишіть свої мили,ми будемо вдячні.
Дано-хлопчик,4.3 року,єдина дитина в сім'ї,улюбленець.Відвідує садок,але ходить погано,постійні лікарняні.З-за цих самих хвороб у нас немає можливості відвідувати будь-які гуртки та секції.Тому що син або хворий,або в саду.
На прогулянці завжди шукає собі компанію,з ким би пограти.Прям ось так запросто підходить і каже-привіт,хлопчик (дівчинка)!Давай з тобою грати! Є діти,які говорять привіт,а є і ті,кому наш син заважає.Або дитина соромиться.Або не хоче говорити з ним і грати.Тоді син починає-мам,а чому цей хлопчик (дівчинка) зі мною не вітається?не грає?І ми в мільйонний раз все пояснюємо...
От чесно,вже не хочеться з ним гуляти на майданчиках.Як банний лист ходить,до всіх липне...Все якось грають самі по собі,хто хоче-гойдається на гойдалках,хто на гірці,а мій все шукає собі товариша...Хоча друзі і подруги у нього є,але вони відвідують інші сади або знову ж,хворіють...
Скажіть,це норма у нас?Ваші діти так поводяться?Я вже думала про аутизм...про с-му Аспергера...
Як вести себе нам?..До психолога?