Консультації. Відповіді на запитання
Наша спільнота для вагітних - це обговорення проблем зачаття, вагітності й пологів, планування вагітності, питання контрацепції та психологічні аспекти тощо.
-
Евгения
- Пологи
- Вівторок, грудня 20 2016, 12:36 AM
- Підписатися через електронну адресу
Вже півроку після пологів,а я все ніяк не відійду... Постійно боюся після дитячої реанімації,що малятко прийдуть і відберуть. Плюс ще тисне на психіку відсутність тата-\"відмовника\" і постійне небажання допомогти-підтримати з боку батьків і сестри (хоча, заспокоївшись і подумавши, розумію-де б я зараз була з донькою,якщо б не вони). З одного боку,шалено вдячна своїй родині за допомогу і дах над головою. З іншого боку, дратує постійне: \"а ось у наш час\", \"це не так, те не так\", \"ти ворог своїй дитині\" і т. д. і т. п. загалом одних і тих же хочеться любити,то вбити... Невже післяпологова депресія так затягнулася? Як з цим боротися? Адже я такими темпами і доньку психом зроблю...
