не впевнена,що вибрала правильну категорію..але спробую написати)
Мені необхідно поїхати на цілий день у справах.Планувала залишити однорічного малюка з татом(раніше він оставалсяя з ним,але максимум на 3 години).
І тут тато збунтувався..каже,що так робити не можна,я погана мати,малюк буде дуже страждати психологічно,треба поступово.А як поступово?Тата він любить,грає з ним,не чужа людина!Прав наш тато або просто боїться брати на себе відповідальність?
P. S. а то після його слів у мене виникло відчуття,ніби я покидаю свою дитину!А насправді йдеться про один день!