Справа в тому, що моя мама не може мені забути, що я не сама народжувала. У мене було ПК, т. к. погане очне дно. Було раніше поганий стан сітківки. Коротше, коли я ходила вагітна мені сказали - або щипцями тягнути маську або кесарів, я природно від щипців відмовилася, так от, моя мама досі мені це пригадує, які проблеми з Андрюхенім - треба було самій народжувати! Я спочатку жартувала, мама все-таки мені здорово з малим допомагає, але іноді просто бісить! Нещодавно просто розлютило, і на чергову репліку \"треба було самій народжувати\" поввішеннім тоном відповіла \"що, мені осліпнути треба було? або щипцями краще було б?\" Підсумок - мама в образі. Ні, адже я не сама вибирала собі зір адже, звичайно самій народжувати, але що поробиш, якщо так доля склалася. Як би до мами донести це?