Дочекалася я таки))) Сама починала \"мити посуд\" року в 4 точно. Досі згадуємо з мамою чайний сервіз, який я весь перебила)
Доньку ніколи не змушувала, вона і так у мене велика помічниця, з очікуванням братика навіть пакети з магазину не дозволяє мені носити, робить тісто на оладки або гречку перебирає. Всі за своєю ініціативою. А вчора після саду рішуче заявила, що вона сьогодні буде мити посуд!)
Все таки донька - це такий скарб! Мені іноді здається, що від неї допомоги на багато більше, ніж від чоловіка))) Особливо зараз, так береже мене, гладить живіт, мене цілує мільйон разів за день і дуже-дуже чекає брата!)