До року пройде. Але щоб пройшло швидше, ви повинні перестати хвилюватися. Адже вона реагує не тільки на людей і ситуацію, але і на вашу реакцію на події! Наприклад, ви зібралися в гості/до лікаря/в магазин, і, знаючи, що вона буде кричати, починаєте заздалегідь хвилюватися/нервувати. А дочки зчитує вашу реакцію і \"думає\", що раз мама вже нервує/боїться, значить дійсно відбувається щось погане! Тому почніть з себе - не хвилюйтеся і покажіть доньці, що нічого стпашного не відбувається))

Я ніби нормально, не скажу, що нервую. Син набагато спокійніше реагує, хоча я та ж сама

У моєї дочки, як з'ясувалося, так проявлявся її скромний і сором'язливий характер) Спочатку вона плакала у лікаря, не хотіла йти до чужих на руки, лякалася гостей, потім плакала в ліфті, якщо ми їхали з бородатим сусідом... Зараз їй 4,5 року, вона скромна і трохи сором'язлива. Ну і нехай вона не хоче голосно і виразно розповідати вірші Дідові Морозу. Вона розповість мені! У неї безліч інших позитивних якостей. До чого я все це) Не переживайте! Час покаже: чи це етап розвитку й усвідомлення світу, або риса характеру.

Не хотілося б, щоб характер. Хоча, чому я дивуюся, я сама така скромна і соромлива

Ми були такими...пройшло ближче до двох років... До лікаря заходили, була жахлива істерика, я навіть не могла поговорити нормально, але у нас була адекватна лікар, сама спокійно ставилася до цього і мене привчала, щоб я була спокійна...

Спасибі. Значить будемо терпіти і чекати

Головне Ви залишайтеся спокійним і поменше звертайте увагу на сторонніх і їх докори... ( типу що він\\вона у вас кричить, я б вже давно заспокоїла/врізав/ відволіклася і тп)...

Нам, слава богу, ніхто зауважень не робить, так ми і ніде не буваємо

У мене Дитині 5 місяців, у неї істерика починається коли хтось приходить в квартиру.нам їхати до батьків через 3 дні в другои місто, Я Боюся що буде там.

Якщо ви надовго їдете, то звикне. Ми в 4 місяці в село на місяць їздили, перші пару днів діти були насторожені, потім звикли. Але тоді вони не так гостро реагували на людей