За 2 роки роботи в саду я багато чого побачила і дізналася про наших людей. І найприкріше і те, що дратує, так це те,що батьки перекладають всю відповідальність за дітей на вихователів. Я не кажу про те,що ми ( вихователі) не несемо відповідальність за дітей , звичайно НЕСЕМО: за здоров'ям,навчання і виховання. АЛЕ інколи доходить до абсурду, коли мама одягає 6-ти річної дитини і на моє зауваження, вона мені відповідає :\"Ну ви ж не навчили\". Немає не навчила,вибачте,але...для чого дитині мама і тато?ну от для чого,якщо винні вихователі,вчителі,тренери і всі навколо,але тільки не ті, ХТО ДІЙСНО НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА УСПІШНІСТЬ ДИТИНИ В ЖИТТІ. таке відчуття,що батьки переставили взагалі чого небудь вчити своїх дітей: 5 років не їсть сам, 5 з половиною попу не можуть витерти (хоча вихователі вже в середній групі не зобов'язані це робити), ОЛІВЕЦЬ не вміють тримати, за мовлення дітей я взагалі мовчу. більшість батьків просто включають дітям комп'ютер або телевізор ввечері і все - це вони вважають батьківством - заплатили за сад, одягли, взули,а все інше вкладуть у їх дітей чужі люди. чудово....аж так, що плакати хочеться від образи за цих дітей. У мене іноді таке відчуття, що самі батьки не знають, які в них діти....як чудово вони все засвоюють і швидко вчаться. Ніколи б не дозволила собі такого. Особисто моя думка - виховання і навчання повністю лежить на мені.Дитячий садок - це місце де доглянуть за моєю дитиною поки я на роботі (хоча я сама вихователь).от не знаю,я вважаю,я народжувала дитину значить Я і тільки Я несу відповідальність яким він виросте...Думайте батьки і засуньте свою лінь куди подалі....приглянитесь до своїх чад вони у нас такі чудові.
P. S. Звичайно ж, це не відноситься до всіх батьків.Так що відразу не сприймайте на свій рахунок,а просто гарненько подумайте.